Тонкощі розведення і вирощування білого амура

Вирощування і розведення білого амура в промислових і домашніх умовах стало можливим завдяки дослідженням японських вчених. Адже в неволі вони не розмножуються! Дотримуючись правил і технології розведення можна успішно зайнятися новим бізнесом!

Особливості розведення

Білий амур або трав’яний короп – великий травоїдний вид прісноводних риб сімейства Cyprinidae, і єдиний вид роду Ctenopharyngodon Idella. У природному середовищі віддає перевагу повільноплинним або стоячим водоймам.

Розводять трав’яного коропа з двох причин:

• Щільне біле м’ясо високої якості.
• Як спосіб контролю зростання водоростей у водоймах.

Плюси розведення білого амура:

• Мають підвищений промисловий потенціал через швидке зростання. При дотриманні правил вирощування, білий амур набирає 800 г за два роки, 1,5 кг за три роки, а чотирирічні особини досягають 3-3,2 кг. Дорослі риби здатні рости до 1,2-2 м завдовжки і масою тіла до 35 кг.
• Слабосприйнятливі до інфекційних хвороб.
• М’ясо має гарні смакові властивості.
• Невибагливі до рівня кисню у воді.
• Добре справляються з очищенням води, запобігаючи цвітінню.

Найбільш поширеними способами вирощування білого амура є:

1. Досвід вирощування в Китаї. У Китаї вирощують білого амура в інтенсивних і напівінтенсивних ставках, зариблюючи їх як основним або вторинним видом разом з іншими коропами. Щільність становить 750-3000 риб на гектар. Бур’янові водорості та навколо ставкові наземні трави є основним джерелом харчування амурів. Використовуються також спеціальні корми у вигляді грануляту і побічних продуктів переробки зернових і рослинної олії. Корми використовують для економії витрат робочої сили на догляд за ставковими водоростями. Другим за популярністю способом вирощування є інтенсивна система монокультури в клітках, де трав’яний короп буде основним видом. Для цього використовують клітки площею 60 кв. м і глибиною до 2-2,5 м. Риба харчується бур’яновими водоростями, наземною рослинністю і кормами. Період збирання врожаю – 8-10 місяців з урожайністю 30-50 кг риби з куб. м.
2. Досвід розведення В’єтнаму. Вирощують білого амура в глиняних ставках з використанням кліток. Застосовується система полікультур з іншими видами, наприклад, зі срібним і звичайним коропом, роху та іншими. Амур становить 60% загальної щільності ставка. Трав’яного коропа годують зеленим кормом з наземних трав, листям маніоки і кукурудзи, банановими стеблами.
3. Досвід розведення Індії. В Індії білий амур вирощують спільно з індійським і китайським великими коропами. Щільність зариблення 5-20 % амура від загальної чисельності риб залежно від об’єму водоростей (Hydrilla, Vallisneria, Wolffia) та при ставкової трави.

Умови утримання

При розведенні білого амура в Україні слід враховувати, що при зниженні температури до значення нижче 12°С, риби припиняють харчуватися повністю. При оптимальних температурах 25-30°С недолік їжі легко компенсується скошеною травою, при цьому короп розвивається дуже швидко.

Нині розводять трав’яних коропів, використовуючи різні виробничі системи:

• напівінтенсивні – застосовується природне живлення амурів водоростями з мінімальним додаванням корму;
• інтенсивні ставки – утримання в закритих ставках із застосуванням способів штучної годівлі.
• клітки у відкритих водоймах (водосховищах, озерах, ставках) – вирощують тільки один вид риб.

Для вирощування білого амура в напівінтенсивних та інтенсивних ставках використовують метод полікультури – утримання різних видів риб на одній території.

Зариблення

Під час розведення білого амура в природній водоймі проводять його зариблення. Для цього необхідно дотримуватися правил:

• придбати якісний матеріал для розведення (мальок або дорослі особини);
• перевезти його згідно з правилами транспортування;
• під час перевезення температура води має бути приблизно рівною тій, яка буде у водоймі;
• для транспортування не набирати воду з водопроводу, колодязів, джерел, тільки з річки, ставка, озера;
• транспортування проводити в прохолодну пору, вранці чи ввечері;
• якщо транспортування відбувається вдень, воду слід охолодити за допомогою загорнутого в мішковину або марлю льоду;
• поступово змішувати воду з водойми з водою, використовуваною для транспортування, даючи рибі звикнути до нових умов.

Не можна відразу випускати рибу у водойму, особливо за великої різниці температур, вона може загинути від температурного шоку.

Вирощування білого амура з ікри

Головною проблемою при вирощуванні є те, що риба не розмножується природним чином, хоча досягає статевої зрілості в домашніх умовах культивації.

Для нересту в таких умовах використовуються ін’єкції гормонів і екологічні стимулятори, такі як проточна вода.

Статева відмінність

Тіло білого амура подовжене, циліндричне, торпедоподібної форми, стиснуте в задній частині. Встановити самка чи самець – практично неможливо, але є деякі ознаки, що визначають стать трав’яного коропа в нерестовому періоді.

Особливості самки:

• досягаючи періоду статевого дозрівання, самки починають випереджати в зростанні самців, набуваючи округле черевце, в якому дозріває до 500 000 ікринок;
• у період нересту у самок білого амура збільшений статевий отвір, стає трохи припухлим і набуває червонуватого відтінку;
• грудні плавники мають заокруглену форму;
• зяброві кришки покриті слизом і гладкі на дотик;
• при натисканні на черевце самці ікра не виділяється до моменту її дозрівання;
• анальний отвір овальний подовженої форми.

Особливості самця:

• тіло самців більш тонке і довге;
• у період нересту на зябрових крильцях, щоках і на потилиці можна помітити щось на кшталт білястих бородавок;
• грудні плавники мають гостру форму;
• зяброві кришки шорсткі на дотик;
• при натисканні на черевце самцеві виділиться трохи молочка або рідини білястого кольору;
• анальний отвір витягується від голови в бік хвоста, нагадує трикутну складку.

У зграях кількість самців удвічі переважає кількість самок.

Підготовчий етап

Самкам, готовим метати ікру, створюють оптимальні температурні умови з досягненням весняно-літніх температур 25-30 градусів. На стадії запліднення застосовуються двоетапні гіпофізарні ін’єкції.

На цьому етапі проводяться такі маніпуляції:

• самців відокремлюють від самок;
• проводять попередні ін’єкції;
• відразу після перших ін’єкцій амури відправляються у водосховище з проточною водою;
• ще через 1 день вводять заключні ін’єкції;
• риб поміщають у спокійну, злегка проточну воду (водойму).

Після цих процедур проводять збір ікри шляхом відціджування.

Запліднення та інкубація

Для запліднення збирають ікру 4-5 річних самок. 5 мл насіннєвої рідини самців (використовуються насіннєві матеріали двох самців амура у зв’язку з низьким рівнем продуктивності) змішують з ікрою однієї самки.

Потім потрібно обережно змішати вміст, оскільки ікра легко пошкоджується, часто для змішування використовують перо. Після цього в суміш додають воду у співвідношенні 1:2 і промивають 9-11 разів. Після цієї процедури ікра помітно збільшується в розмірах і її поміщають для інкубації в апарат Вейса.

Викльовування

Після викльовування личинки поміщаються в спеціальні капронові сітки, встановлюються в штучному басейні або водоймі з низькою течією.

Встановлюється специфічний режим:

• протягом 6 днів встановлюється температура 21°С;
• наступні 4 дні піднімається температура до 23°С;
• наступні 2-3 дні витримується максимальна температура 30°С.

За умови дотримання температурного режиму личинки займають потрібне положення у водоймі і починають харчуватися.

Утримання личинок амура

Перед приміщенням сіток з личинками у водойму, обов’язково проводиться її очищення від шкідників, оскільки комахи можуть поїдати личинки амура. Це роблять після повної сушки за допомогою негашеного вапна для усунення всіх шкідливих організмів. Звичайна доза становить 900-1125 кг/га.

Крім зоопланктону, яким харчуються личинки, в умовах домашнього культивування використовують для підгодівлі суміш сиру і яєчного жовтка.

Органічний корм, комбікорм або зелений корм вносять для збільшення природної біомаси водоростей і зоопланктону за 5-10 днів до встановлення сіток. Кількість використовуваного корму становить 3 000 кг/га для комбікорму або 4500 кг/га для зеленого корму. Зелені та органічні корми можуть використовуватися одночасно, але кількість кожного з них має бути відповідним чином зменшена.

Соєве молоко також можна використовувати, як як основний корм, так і для підгодівлі. Норма становить 3-5 кг (суха соя) на 100 000 риб щодня. Пастоподібний соєвий шрот або інші побічні продукти переробки зерна застосовують з 5-го дня після встановлення сіток, зазвичай у розмірі 1,5-2,5 кг на 100 000 риб щодня.

Нормальна виживаність у розплідниках становить 70-80%, хоча вона може досягати понад 90%. Зазвичай личинки досягають довжини близько 30 мм після 2-3 тижнів вирощування.

Утримання цьоголіток

Для утримання цьоголіток використовують малькові ставки об’ємом до 200 кв. м. Коли мальки виростають до 2-3 см, їх переводять у ставок до 500 кв. м. Молодняк вирощують із розрахунку 250 личинок або 45 мальків на 1 кв. м. З розрахунку на щільність зариблення ставка – 120 000-150 000 цьоголіток на 1 га, якщо це основний вид у ставку або 30 000 риб на 1 га, якщо білий амур є другорядним видом.

Трав’яний короп розміром до 70 мм в основному харчується вольфією. Спочатку годування становить 10-15 кг на 10 000 риб на день і поступово збільшується відповідно до зростаючих потреб риб. Корм замінюється на ряску (Lemna minor), коли риба підростає до 70-100 мм у довжину. Після цього рибу можна годувати ніжними бур’яновими водоростями і наземними травами. Крім того, комбікорми (соєвий і ріпаковий шрот, пшеничні або рисові висівки та інші) додаються в добовій нормі 1,5-2,5 кг на 10 000 риб.

Підгодовують цьоголіток, навіть якщо достатньо зоопланктону, 1 раз на день. Для цього потрібно встановити і зафіксувати годівницю з харчовими сумішами на поверхні води проти знесення течією.

Нормальна виживаність протягом усього періоду вирощування мальків має бути вищою за 95%.

Утримання молодих особин

Режим харчування аналогічний, але збільшується зі зростаючим організмом риб, які з’їдають корми в 1,2-2 рази більше за власну вагу. До кінця цього періоду риба зазвичай досягає близько 250 г. Набір ваги безпосередньо залежить від харчування і від температури навколишнього середовища.

Утримання дорослих риб

Дорослі білі амури харчуються самостійно виключно рослинною їжею, що міститься у водоймі. У разі великого зариблення ставка застосовуються спеціальні комбікорми. Для додаткового харчування використовується також наземна рослинність у вигляді скошеної трави, листя кукурудзи та інше. Дорослі особини трав’яного коропа потребують чотириразового харчування.

Щоб амур повноцінно розвивався і ріс потрібно розрахувати чисельність популяції з розрахунку 1-2 особини на кожен метр квадратний рослинності.

Рентабельність вирощування білого амура

Основою успішного вирощування білого амура є розрахунок рентабельності, мінімізуючи витрати на комбікорм та інший рослинний раціон. Правильний підхід до вирощування підвищує промисловий ефект – ваш дохід.

Приблизний розрахунок основних витрат

Рентабельність розрахована на акваторію 2000 м2. У розрахунках використовуються усереднені дані:

• передбачувана продуктивність – 1000 кг/га;
• усереднена вага річного білого амура – 50 г;
• орієнтовна ціна – 100 грн/кг;
• усереднена виживаність – 75 %;
• товарна вага – 1000 г;
• оптова ціна – 50 грн/кг;
• вартість корму – 3 грн/кг;
• коефіцієнт зерна в кормі – 5 кг;
• вартість вапна (розраховуючи 1500 кг на га) – 14 грн/кг;
• загальна вага риби становить – 1500 кг;
• щільність посадки на 2000 м2 буде 2666 шт;
• ціна посадкових матеріалів – 12000 грн;
• загальна вартість приплоду – 110000 грн;
• корм: 26509 грн;
• вапно: 21000 грн;

Чистий прибуток від поставок дорослих особин на прилавки магазинів і в місця громадського харчування з’явиться вже після реалізації першого виведення. Це свідчить про хорошу рентабельність вирощування і розведення трав’яного коропа.

Калькулятор витрат, доходів та рентабельності

Результати:

Прибуток: — грн

Рентабельність: —%

Займатися вдома розмноженням і розведенням білого амура в ставках та інших водоймах може лише той, хто дотримується всіх етапів: починаючи від підготовки ставка, інкубації, встановлення правильного харчування, згідно з віковими групами, до вилову риб. Тільки тоді розведення буде рентабельним.